Індукційна терапія — перший етап інтенсивного лікування

Індукційна терапія є початковою і зазвичай найбільш агресивною фазою етапного онкологічного лікування. При онкогематологічних захворюваннях, таких як гострі лейкози, схеми індукції передбачають застосування високодозової комбінованої хіміотерапії, розробленої для очищення кісткового мозку та периферичної крові від аномальних бластних клітин, що дає змогу здоровим клітинам відновитися та відновити кровотворення.

У разі солідних пухлин термін «індукційна терапія» часто вживається як синонім неоад'ювантної терапії — лікування, яке призначається на першому етапі перед запланованими місцевими методами, такими як велика операція або радикальна променева терапія. Швидко зменшуючи первинні пухлини та знищуючи мікрометастази, індукційна терапія спрямована на зниження стадії захворювання, підвищення резектабельності пухлини та оцінку її чутливості до конкретних лікарських засобів.

Досягнення оптимальної відповіді під час індукційної терапії є одним із найвагоміших показників довготривалого виживання. При лейкозах вихід у ремісію після першого циклу індукції суттєво підвищує ймовірність повного одужання. При солідних пухлинах зменшення їхнього розміру може перетворити неоперабельне утворення на операбельне та зберегти життєво важливі органи. Оскільки індукція є дуже інтенсивною, вона потребує ретельного медичного моніторингу, чіткого інформування пацієнта щодо побічних ефектів і профілактики можливих ускладнень.

Ефективність оцінюють за допомогою контрольних біопсій кісткового мозку, проточної цитометрії для визначення мінімальної залишкової хвороби (MRD), молекулярних тестів методом ПЛР або повторних візуалізаційних досліджень, таких як КТ або ПЕТ-КТ, для перевірки зменшення пухлини та підтвердження досягнення критеріїв ремісії.

Індукційна терапія має фундаментальне значення в лікуванні гострого мієлоїдного лейкозу (AML), гострого лімфобластного лейкозу (ALL) та множинної мієломи. Вона також регулярно застосовується при місцево-поширеному раку голови та шиї, недрібноклітинному раку легень, раку стравоходу та нейробластомі високого ризику.

Після індукції лікування переходить у наступні фази. При лейкозах за успішною індукцією слідує консолідація або трансплантація стовбурових клітин, а згодом — підтримувальна терапія. При солідних пухлинах добра відповідь дозволяє провести радикальну операцію або променеву терапію для знищення залишків хвороби.