Комбінована хіміотерапія — багатокомпонентне лікування раку

Комбінована хіміотерапія — це загальновизнаний підхід до системного лікування, що передбачає одночасне або узгоджене застосування декількох цитотоксичних препаратів. Кожен обраний засіб зазвичай має окремий механізм дії та впливає на різні фази циклу поділу клітини. Наприклад, алкілувальний агент, що пошкоджує клітинну ДНК, може поєднуватися з антиметаболітом, який порушує синтез ДНК.

Схеми ретельно формуються таким чином, щоб окремі лікарські засоби не мали повністю перехресної токсичності. Це дозволяє онкологам призначати кожен препарат у повній або майже повній терапевтичній дозі без виникнення нестерпних побічних ефектів для будь-якої однієї системи органів. Протоколи часто позначаються акронімами, складеними з назв використаних ліків, як-от FOLFOX або CHOP.

Ця стратегія є основою сучасної клінічної онкології, оскільки пухлини є біологічно складними та здатними до пристосування. Лікування одним препаратом нерідко призводить до виникнення резистентності, коли клітини, що вижили, навчаються обходити дію ліків. Комбінована терапія завдає більш відчутного лікувального удару, покращуючи шанси на досягнення ремісії, запобігаючи рецидиву або подовжуючи тривалість життя як у планах радикального, так і паліативного лікування раку.

До початку та під час комбінованої хіміотерапії пацієнти здають розгорнутий загальний аналіз крові, печінкові проби та ниркові показники для оцінки функції внутрішніх органів. Тестування біомаркерів — наприклад, перевірка на дефіцит ферменту DPD перед призначенням фторпіримідинів або скринінг активності TPMT — допомагає запобігти тяжкій токсичності. Тканина пухлини також може бути досліджена на наявність геномних порушень для підбору найоптимальнішої комбінації.

Комбінована хіміотерапія широко застосовується при лікуванні багатьох злоякісних новоутворень. Вона є стандартом терапії онкогематологічних захворювань, таких як лімфома Годжкіна та неходжкінські лімфоми, лейкози та множинна мієлома. Вона також активно використовується при солідних пухлинах, включаючи поширений рак грудної залози, колоректальний рак, рак яєчників, легенів і підшлункової залози, а також герміногенні пухлини яєчка.

Призначення комбінованої хіміотерапії вимагає чіткого графіка; лікування часто проводиться циклами, що повторюються, з періодами відпочинку між ними. Якщо у пацієнта виникає виражена токсичність, онкологи можуть скоригувати дози або замінити один компонент, зберігаючи решту протоколу. Крім того, її часто поєднують із сучасними таргетними препаратами, імунотерапією або послідовною променевою терапією.