Часткова відповідь — значне зменшення пухлини

В офіційній онкологічній практиці часткова відповідь (PR) визначається згідно зі стандартизованими критеріями, найчастіше — критеріями оцінки відповіді солідних пухлин (RECIST). Відповідно до критеріїв RECIST, часткова відповідь вимагає зменшення щонайменше на 30% суми найбільших діаметрів цільових пухлинних осередків порівняно з вихідними вимірюваннями, зафіксованими до початку лікування. Це зменшення має бути підтверджене під час контрольного візуалізаційного обстеження та зберігатися без появи нових вогнищ або прогресування у нецільових ділянках.

У разі гематологічних злоякісних новоутворень, таких як лейкемія, лімфома або множинна мієлома, часткова відповідь визначається за окремими нозологічно-специфічними критеріями. Такі оцінки можуть враховувати зменшення кількості аномальних клітин в аспіратах кісткового мозку, нормалізацію розмірів збільшених лімфатичних вузлів на позитронно-емісійній томографії або виражене зниження рівнів специфічного парапротеїну, виявленого під час аналізів крові та сечі.

Досягнення часткової відповіді є ключовим етапом онкологічного лікування. Для пацієнтів регрес пухлини часто приносить відчутне покращення якості життя: вщухає біль, полегшується дихання, повертаються сили. Для мультидисциплінарної онкологічної команди це підтвердження біологічної чутливості пухлини до призначеної схеми. Така інформація запобігає передчасній зміні терапії та допомагає відтермінувати прогресування захворювання. У хірургічній практиці часткова відповідь може зменшити спочатку неоперабельну пухлину настільки, що стає технічно можливим її повне хірургічне видалення.

Оцінка відповіді ґрунтується передусім на послідовних томографічних дослідженнях, таких як комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) та позитронно-емісійна томографія з фтордезоксиглюкозою (ФДГ-ПЕТ). При деяких солідних пухлинах додаткову корисну інформацію надають циркулюючі пухлинні маркери: раково-ембріональний антиген (CEA), CA-125 або простат-специфічний антиген (PSA). Для пухлин системи крові стандартними діагностичними методами є біопсія кісткового мозку та електрофорез білків сироватки.

Часткові відповіді регулярно фіксуються в лікуванні солідних пухлин, зокрема поширеного недрібноклітинного раку легень, метастатичного колоректального раку, раку молочної залози, меланоми та нирковоклітинного раку. Це поняття не менш важливе і в гематоонкології: наприклад, при лімфомі Ходжкіна та неходжкінських лімфомах, де зменшення лімфатичних вузлів свідчить про чутливість до терапії, а також при множинній мієломі, де зниження вмісту патологічного білка в сироватці крові вказує на контроль над хворобою.

Документальне підтвердження часткової відповіді зазвичай обґрунтовує продовження поточної системної терапії — циклів хіміотерапії, прийому таргетних інгібіторів кіназ чи застосування інгібіторів імунних контрольних точок. У неоад'ювантному режимі значне зменшення пухлини здатне перевести гранично операбельні випадки в категорію пацієнтів, яким можна провести органозбережні втручання або радикальну променеву терапію. Якщо ж терапія переноситься важко, виражена відповідь іноді дозволяє скоригувати дозування чи перейти на підтримувальне лікування.