Циторедуктивна хірургія — Процедура циторедукції (дебалкінгу) пухлини

Циторедуктивна хірургія — це об'ємне хірургічне втручання, яке виконується, коли пухлина поширилася порожниною тіла, найчастіше — черевною порожниною (перитонеальним простором). Головна мета хірурга — оптимальна циторедукція, тобто зменшення залишків пухлини до мікроскопічного рівня або до вузлів розміром менше одного сантиметра. Це досягається видаленням уражених органів, листків очеревини та видимих пухлинних імплантів.

Фізично видаляючи основну масу пухлинної тканини, яка зазвичай має погане кровопостачання та страждає від гіпоксії, операція покращує дію наступних або інтраопераційних методів терапії. Процедура змінює біологію пухлини: мікроскопічні клітини, що залишилися, починають активніше ділитися, через що стають значно чутливішими до системної хіміотерапії або внутрішньочеревної гіпертермічної хіміотерапії (HIPEC).

Ця операція здатна значно продовжити період без прогресування хвороби та загальну тривалість життя пацієнтів із поширеними формами раку. Великі пухлинні маси часто мають слабке кровопостачання, що заважає лікам проникати вглиб до ракових клітин. Видалення великих пухлин полегшує тяжкі симптоми, такі як кишкова непрохідність, накопичення рідини (асцит) і біль у животі, а також дає наступній терапії набагато кращі шанси знищити залишковий мікроскопічний процес.

Перед проведенням циторедукції пацієнти проходять ретельне обстеження за допомогою КТ з контрастуванням, МРТ або ПЕТ-сканування. Для оцінки поширеності процесу використовують індекс перитонеального канцероматозу (PCI) як за даними радіологічних досліджень, так і під час самої операції. Перед операцією нерідко виконують діагностичну лапароскопію, щоб оцінити резектабельність пухлини та переконатися, що пацієнт отримає користь від такого масивного втручання.

Циторедуктивна хірургія відіграє провідну роль у лікуванні поширеного епітеліального раку яєчників, маткових труб і первинного раку очеревини. Вона також застосовується при перитонеальному канцероматозі на тлі раку апендикса, колоректального раку, раку шлунка та злоякісної мезотеліоми очеревини, нерідко в поєднанні з гіпертермічною інтраперитонеальною хіміотерапією.

Циторедукція рідко застосовується як самостійний метод; це фундаментальна складова комбінованого підходу. При раку яєчників вона поєднується з внутрішньовенною хіміотерапією на основі препаратів платини. При пухлинах травного тракту та апендикса її часто доповнюють Hyperthermic Intraperitoneal Chemotherapy (HIPEC) — введенням підігрітих цитотоксичних препаратів безпосередньо в черевну порожнину відразу після хірургічного видалення пухлини.