Лапароскопія — малоінвазивна хірургія

Лапароскопія, яку часто називають операцією через проколи, передбачає наповнення черевної порожнини медичним вуглекислим газом для створення вільного операційного простору. Потім хірург уводить лапароскоп — тонку трубку з підсвічуванням і відеокамерою високої чіткості — через прокол розміром від п'яти до десяти міліметрів. Зображення з високою роздільною здатністю транслюється на монітори операційної в режимі реального часу, забезпечуючи освітлений і збільшений огляд поверхонь очеревини та внутрішніх органів.

Додаткові крихітні розрізи дають змогу ввести делікатні інструменти для захоплення, виділення, розсічення або коагуляції тканин. У сучасній онкології лапароскопія виконує дві функції: діагностичне стадіювання, коли приховані перитонеальні відсіви або метастази в печінці можна виявити безпосередньо до початку масивного лікування, і лікувальне втручання, під час якого безпечно видаляють пухлини повністю, реґіонарні лімфатичні вузли або уражені органи.

В онкологічній практиці точне стадіювання визначає напрямок усього плану лікування. Діагностична лапароскопія часто виявляє дрібні пухлинні вогнища на оболонках черевної порожнини, які не вдається помітити навіть на сучасних томографах ПЕТ чи КТ. Їхнє раннє виявлення запобігає непотрібним великим операціям, які не принесуть одужання, і спрямовує зусилля на ефективну системну терапію, наприклад хіміотерапію. Якщо лапароскопію застосовують для радикального видалення пухлини, її менший вплив на організм допомагає пацієнтам зберегти фізичні сили та швидко відновитися. Це прискорене одужання гарантує, що необхідне подальше лікування, як-от післяопераційна ад'ювантна хіміотерапія, розпочнеться без шкідливих затримок.

Перед лапароскопією пацієнти проходять томографічні дослідження, включно з КТ із контрастуванням, МРТ або ПЕТ, для оцінки меж ураження. Під час самого втручання хірурги беруть зразки підозрілих тканин для патогістологічного аналізу та виконують змиви з очеревини для цитологічного пошуку мікроскопічних ракових клітин. Отримані пухлинні тканини оцінюють на наявність ключових біомаркерів, таких як HER2-статус, дефіцит системи репарації неспарених основ (dMMR) або мікросателітна нестабільність (MSI).

Лапароскопія рутинно застосовується при онкологічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та гінекологічних пухлинах. Вона відіграє вирішальну роль у стадіюванні раку шлунка, протокової аденокарциноми підшлункової залози та злоякісних пухлин стравоходу для виключення прихованого перитонеального поширення. З метою хірургічного видалення лапароскопія є основним підходом при колоректальному раку, раку ендометрія, раку шийки матки на ранніх стадіях і пухлинах яєчників. Її також застосовують в онкоурології, зокрема для резекції нирки та видалення передміхурової залози.

Дані діагностичної лапароскопії докорінно визначають подальше лікування. У разі виявлення масивного перитонеального карциноматозу плани негайної радикальної операції змінюють на системну хіміотерапію або імунотерапію. І навпаки, якщо процес суворо локалізований, виконують повне лапароскопічне видалення пухлини або циторедуктивну операцію. Відновлення після процедури зазвичай проходить швидко, завдяки чому пацієнти можуть розпочати заплановану ад'ювантну хіміотерапію або променеву терапію на кілька тижнів раніше, ніж після відкритої операції.