Променева терапія — використання прицільних променів для лікування раку

Променева терапія є локальним методом лікування, що доставляє іонізуюче випромінювання — високоенергетичні рентгенівські промені, гамма-промені, протони або електрони — безпосередньо до цільових тканин. Випромінювання діє шляхом індукції одно- та двониткових розривів у ДНК клітин у зоні впливу. Оскільки ракові клітини зазвичай мають дефекти механізмів репарації (відновлення) ДНК порівняно зі здоровими, вони втрачають здатність ділитися і гинуть шляхом апоптозу або мітотичної загибелі.

Радіотерапія може здійснюватися дистанційно або контактно. Дистанційна променева терапія (EBRT) використовує лінійні прискорювачі для спрямування прецизійних пучків у тіло під різними кутами. Внутрішнє опромінення, або брахітерапія, передбачає введення закритих радіоактивних капсул чи зерен безпосередньо в пухлину або в тканини поруч із нею. Завдяки сучасній візуалізації форма променя з високою точністю повторює індивідуальну геометрію пухлини.

Близько половини всіх пацієнтів з онкологічними захворюваннями отримують променеву терапію на певному етапі лікування. Вона виконує важливі завдання: може повністю знищити пухлину на ранніх стадіях, зменшити її розміри перед операцією, знешкодити поодинокі ракові клітини, що залишилися після хірургічного втручання, або полегшити біль у кістках і кровотечі при поширеному процесі. Розуміння принципів радіотерапії допомагає підготуватися до щоденних візитів, контролювати очікувані реакції організму та впевнено проходити лікування.

Для проведення променевої терапії не існує окремого аналізу крові; планування ґрунтується на високороздільній візуалізації — КТ-симуляції, МРТ і ПЕТ-скануванні, які дозволяють точно окреслити межі пухлини. Біопсія пухлини забезпечує гістологічне підтвердження діагнозу та дає інформацію про молекулярні характеристики, такі як статус HPV при раку ротоглотки чи мікросателітна стабільність, що допомагають оцінити радіочутливість і підібрати режим фракціонування.

Променева терапія застосовується майже при всіх видах раку. Вона відіграє провідну роль у лікуванні раку молочної залози, легень, передміхурової залози, а також пухлин голови та шиї, забезпечуючи радикальне виліковування або знижуючи ризик рецидиву після операції. Вона також використовується при пухлинах головного мозку, гінекологічних злоякісних новоутвореннях (раку шийки та тіла матки), раку шлунково-кишкового тракту, лімфомах і саркомах м'яких тканин.

Радіотерапію часто поєднують з іншими підходами для посилення терапевтичного ефекту. Її можуть проводити одночасно з хіміотерапією як радіосенсибілізатором, призначати перед операцією (неоад'ювантно) для зменшення пухлини або після неї (ад'ювантно) для знищення мікроскопічних залишків пухлинних клітин. Вона також успішно поєднується із сучасною імунотерапією та може застосовуватися у вигляді коротких паліативних курсів для швидкого усунення локального болю чи інших симптомів.