Паліативна променева терапія — прицільний контроль симптомів

Паліативна променева терапія використовує високоенергетичні рентгенівські промені, гамма-промені або заряджені частинки, спрямовані точно на вогнища пухлини, що викликають виражені локальні симптоми. Її основне клінічне завдання — паліація симптомів, а не повне довгострокове викорінення хвороби. Відповідно, радіаційні онкологи зазвичай призначають коротші курси лікування з нижчими сумарними дозами, розділеними на меншу кількість сеансів (фракцій), що мінімізує перебування пацієнта в лікарні.

Застосовувані методи варіюють від традиційної дистанційної променевої терапії до таких високоточних підходів, як стереотаксична радіотерапія тіла (SBRT). Завдяки вибірковому пошкодженню ДНК клітин пухлини опромінення зменшує її об'єм. Це усуває механічне здавлення нервів, кровоносних судин або сусідніх органів, ефективно контролюючи місцеві симптоми та зберігаючи анатомічну цілісність тканин.

Коли рак поширюється організмом, локальні ускладнення можуть суттєво обмежувати рухливість, комфорт і самостійність. Паліативне опромінення забезпечує швидке й ефективне полегшення болю в кістках, непрохідності дихальних шляхів, компресії спинного мозку та кровотечі з пухлин, що виразкуються. Завдяки свідомо скороченим схемам лікування (часто від однієї до десяти фракцій) пацієнти витрачають менше часу на поїздки до лікарні та зазнають меншої кумулятивної побічної дії, що безпосередньо підтримує їхній щоденний комфорт і самопочуття.

Доцільність паліативного опромінення визначається за допомогою методів томографічної візуалізації, таких як КТ, МРТ або ПЕТ-КТ, які точно вказують на анатомічну ділянку, що спричиняє симптоми. Сцинтиграфія кісток допомагає виявити метастази в скелеті. Рутинні тканинні біомаркери (такі як HER2, EGFR або PD-L1) не впливають на саме опромінення, але допомагають мультидисциплінарній команді узгодити радіотерапію з поточною системною терапією.

Паліативна променева терапія широко застосовується при пухлинах, які метастазують у кістки, головний мозок або печінку, зокрема при раку молочної залози, передміхурової залози, легень, нирок і щитоподібної залози. Вона також часто використовується для полегшення симптомів при місцевопоширеному недрібноклітинному раку легень, раку стравоходу та раку шийки матки, що супроводжується стійкою тазовою кровотечею.

Паліативне опромінення можна поєднувати з системною терапією, хоча одночасне призначення хіміотерапії з радіосенсибілізувальною дією часто відкладають, щоб уникнути зайвої токсичності. Воно тісно взаємодіє зі знеболювальною терапією, нерідко дозволяючи безпечно зменшити дози опіоїдів після стихання локального болю. Крім того, його комбінують з ортопедичною фіксацією для зміцнення кісток, яким загрожує патологічний перелом.