Радіаційний онколог — лікар, який спеціалізується на променевій терапії раку

Радіаційний онколог — це дипломований лікар, який пройшов тривалу післядипломну спеціалізацію з радіаційної онкології. Такий фахівець оцінює встановлений діагноз, аналізує дані візуалізації та результати патогістологічних досліджень, визначаючи, чи є променева терапія доцільним радикальним, ад'ювантним або паліативним методом для конкретної пухлини.

У щоденній практиці радіаційні онкологи тісно співпрацюють із медичними фізиками, дозиметристами та рентгенолаборантами радіологічних відділень (радіотерапевтичними технологами). За допомогою сучасного спеціалізованого програмного забезпечення вони окреслюють точні анатомічні межі пухлини та навколишніх здорових органів, що зазнають ризику (органів ризику). Вони розраховують необхідні дози радіації та режими фракціонування, контролюють кожен етап опромінення та проводять регулярні клінічні огляди для своєчасного усунення токсичності.

Радіаційний онколог визначає стратегію, інтенсивність і параметри безпеки променевої терапії. Вибір між повним виліковуванням, органозбереженням чи паліативним полегшенням симптомів значною мірою ґрунтується на його досвіді. Допомога кваліфікованого радіаційного онколога гарантує, що променева терапія буде гармонійно поєднана з хірургічним втручанням або хіміотерапією, що зменшує ймовірність небажаних взаємодій і забезпечує відкритий діалог щодо можливих побічних ефектів і довготривалого спостереження.

Хоча радіаційні онкологи зазвичай не проводять лабораторних аналізів особисто, вони активно використовують дані діагностичної візуалізації та патоморфологічні маркери для складання планів лікування. Вони оцінюють гістологічний тип, чистоту хірургічних країв і молекулярні маркери, такі як статус HPV при пухлинах голови та шиї чи статус гормональних рецепторів при раку грудей. Вони також аналізують знімки передпроменевої комп'ютерної томографії (КТ-симуляції), ПЕТ-КТ і МРТ для точного оконтурювання мішеней.

Радіаційні онкологи займаються лікуванням широкого спектра злоякісних новоутворень. Вони регулярно розробляють плани лікування раку молочної залози, передміхурової залози, легень, а також пухлин голови та шиї, де променева терапія нерідко виступає основним або ад'ювантним методом. Їхня роль є незамінною також при пухлинах головного мозку, раку шийки та тіла матки, колоректальному раку, саркомах, пухлинах шкіри та метастатичних ураженнях кісток або центральної нервової системи.

Радіаційні онкологи призначають і контролюють дистанційну променеву терапію, включаючи модульовану за інтенсивністю радіотерапію (IMRT) і стереотаксичну променеву терапію тіла (SBRT), а також внутрішнє опромінення (брахітерапію). Вони часто узгоджують лікування з клінічними онкологами, які призначають радіосенсибілізуючу хіміотерапію, або з хірургами, які виконують доопераційні чи післяопераційні втручання, підбираючи режим фракціонування так, щоб досягти максимального контролю над пухлиною зі збереженням функції важливих органів.