Тромбоцитопенія — низький рівень тромбоцитів у крові

Клінічно тромбоцитопенія визначається як зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові нижче нижньої межі норми, зазвичай менше ніж 150 000 тромбоцитів на мікролітр крові. В онкології вона найчастіше є наслідком пригнічення кісткового мозку через цитотоксичну хіміотерапію, таргетні засоби або опромінення великих зон.

Вона також може розвиватися, коли злоякісні клітини безпосередньо інфільтрують кровотворні структури кісткового мозку, або через прискорене руйнування тромбоцитів на периферії під впливом імунних процесів чи затримки в селезінці. Залежно від вираженості — від легкого (Grade 1) до загрозливого для життя (Grade 4) — низький рівень тромбоцитів порушує первинний гемостаз, підвищуючи ризик спонтанних крововиливів.

Своєчасне виявлення тромбоцитопенії має вирішальне значення для запобігання небезпечним епізодам кровотеч. Якщо рівень тромбоцитів суттєво падає, медичній команді може знадобитися відкласти чергові цикли хіміотерапії, зменшити дози препаратів або перенести заплановану операцію доти, доки кістковий мозок не відновиться. Пацієнти, які розуміють особливості цього стану, можуть вживати практичних запобіжних заходів удома — наприклад, користуватися м'якою зубною щіткою, уникати контактних видів спорту та остерігатися ліків, що розріджують кров, — точно знаючи, коли слід негайно звернутися по невідкладну медичну допомогу.

Діагностика та контроль тромбоцитопенії здійснюються за допомогою стандартного загального аналізу крові (FBC). У складних клінічних ситуаціях можуть виконуватися мазок периферичної крові, коагулограма або аспірація та трепанобіопсія кісткового мозку, щоб визначити, чи пов'язана проблема з недостатнім продукуванням клітин, чи з їхнім швидким руйнуванням на периферії.

Тромбоцитопенія часто зустрічається при онкогематологічних захворюваннях, таких як лейкемія, множинна мієлома та лімфома, внаслідок ураження кісткового мозку. Вона також спостерігається при солідних пухлинах — раку легень, молочної залози та шлунково-кишкового тракту — як побічна дія мієлосупресивних схем хіміотерапії.

Виражена тромбоцитопенія часто змушує відтерміновувати введення доз хіміопрепаратів, доки показники не відновляться вище меж безпеки (часто 75 000–100 000/мкл). Стратегії лікування включають переливання тромбоконцентрату при тяжкому дефіциті, модифікацію дозувань або іноді застосування агоністів рецепторів тромбопоетину (TPO-RAs).