Тонкоголкова аспіраційна біопсія — Діагностична біопсія за допомогою тонкої голки

Тонкоголкова аспірація (FNA), яку часто називають тонкоголковою аспіраційною біопсією чи цитопункцією, передбачає введення тонкої голки (зазвичай калібру від 22 до 27 gauge) крізь шкіру в патологічне вогнище. За допомогою приєднаного шприца створюється негативний тиск для забору вільних клітин і фрагментів рідини, які потім наносять на предметне скло для цитопатологічного аналізу.

Процедуру часто виконують пальпаторно для легкодоступних поверхневих утворень або під безперервним інструментальним візуальним контролем (УЗД, комп'ютерна томографія або ендоскопічне УЗД) при глибоко розташованих ураженнях. Цитопатологи оцінюють архітектоніку клітин, будову ядер та особливості забарвлення, що забезпечує швидкий попередній або остаточний діагностичний висновок без необхідності хірургічного видалення утворення.

FNA є точним, швидким і малотравматичним методом підтвердження або виключення раку на ранніх етапах. Оскільки для процедури достатньо лише місцевої анестезії, вона виключає ризики, період відновлення та витрати, пов'язані з відкритою хірургічною біопсією. Точна цитологічна діагностика допомагає лікарям визначити, чи потрібні додаткові обстеження, динамічне спостереження чи термінове онкологічне втручання. Якщо клітини виявляються доброякісними, це рятує пацієнта від зайвої операції та знімає важкий психологічний стрес.

Оскільки FNA сама по собі є методом забору матеріалу, а не аналітом, отримані клітини направляють на різноманітні лабораторні тести. Цитопатолог проводить мікроскопічний цитоморфологічний аналіз, який нерідко доповнюється швидкою оцінкою на місці (ROSE). Аспірований клітинний матеріал також придатний для імуноцитохімічного аналізу, проточної цитометрії (особливо при підозрі на лімфому) та молекулярного тестування біомаркерів, зокрема генних мутацій BRAF, KRAS або EGFR.

Тонкоголкова аспіраційна біопсія широко застосовується для оцінки вузлів щитоподібної залози, слинних залоз, а також пальпованих або глибоко розташованих лімфатичних вузлів. Вона часто допомагає в діагностиці або стадіюванні раку молочної залози, раку легень, аденокарциноми підшлункової залози, пухлин голови та шиї, а також рецидивуючих метастатичних вогнищ у різних ділянках м'яких тканин.

Результати FNA визначають початкову тактику ведення хворого. Якщо забір підтверджує наявність злоякісних клітин, пацієнта невідкладно скеровують на клінічне стадіювання, хірургічну операцію, хіміотерапію чи променеву терапію. У неоднозначних або неінформативних випадках результати слугують підставою для виконання трепан-біопсії (core-біопсії) чи хірургічного видалення. При доброякісних кістах сама процедура аспірації може мати лікувальний ефект завдяки евакуації рідини, що спричиняла дискомфорт.