Гіперкальціємія — підвищений рівень кальцію при онкологічних захворюваннях

Гіперкальціємія є невідкладним онкологічним станом, що визначається підвищеним рівнем кальцію в сироватці крові, який часто розраховується з корекцією на концентрацію альбуміну. В онкології вона виникає переважно за двома механізмами: гуморальна гіперкальціємія злоякісних новоутворень та остеолітична деструкція кісток. У разі гуморального процесу пухлини секретують білок, споріднений з паратгормоном (PTHrP), який стимулює системну резорбцію кісткової тканини остеокластами та сприяє канальцевій реабсорбції кальцію в нирках.

При остеолітичній гіперкальціємії безпосередні метастази в кістки або вогнища мієломи руйнують кістковий матрикс, вивільняючи значні запаси кальцію безпосередньо в позаклітинну рідину. Наслідком гіперкальціємії є порушення концентраційної здатності нирок, що призводить до зневоднення, поглиблення електролітних розладів та розвитку прогресуючої нервово-м'язової й серцевої токсичності, якщо стан не скоригувати вчасно.

Гіперкальціємія може розвиватися швидко та спричиняти тяжкі ускладнення, зокрема гостру ниркову недостатність, серцеві аритмії, глибоку сплутаність свідомості та кому. Розпізнавання ранніх симптомів дає змогу медичній команді втрутитися до настання серйозних порушень функцій органів. Оскільки гіперкальціємія часто вказує на поширений процес або прогресування захворювання, її виявлення спонукає онкологів переглянути контроль над пухлиною, скоригувати схеми системного лікування та застосувати активну підтримувальну терапію для збереження якості життя.

Гіперкальціємія діагностується за допомогою стандартного біохімічного аналізу крові, який визначає загальний рівень кальцію в сироватці разом із рівнем альбуміну, що дозволяє розрахувати альбумін-скоригований кальцій (або за допомогою прямого вимірювання іонізованого кальцію). Діагностичний пошук першопричини включає визначення інтактного паратгормону (PTH) для виключення первинного гіперпаратиреозу, білка, спорідненого з паратгормоном (PTHrP), та метаболітів вітаміну D.

Гіперкальціємія зустрічається майже у тридцяти відсотків пацієнтів із поширеними злоякісними новоутвореннями. Найчастіше вона спостерігається при множинній мієломі, раку молочної залози, нирково-клітинному раку та недрібноклітинному раку легень (особливо при плоскоклітинному варіанті). Вона також виникає при карциномах голови та шиї, уротеліальному раку та лімфомах, які синтезують надлишок 1,25-дигідроксивітаміну D.

Невідкладна допомога зосереджена на активній внутрішньовенній гідратації ізотонічним розчином натрію хлориду для відновлення об'єму циркулюючої крові та посилення виведення кальцію нирками. Внутрішньовенні бісфосфонати (такі як zoledronic acid) або інгібітор ліганду RANK denosumab вводяться для пригнічення активності остеокластів і гальмування руйнування кісткової тканини. Calcitonin може забезпечити тимчасове, швидке зниження рівня кальцію, тоді як петльові діуретики застосовуються виключно для боротьби з перевантаженням рідиною.