Гіпофракційна променева терапія — прискорені схеми радіотерапії

Гіпофракційна променева терапія — це сучасний режим лікування, за якого загальна запланована доза опромінення ділиться на меншу кількість більших фракцій. Стандартна або конвенційно фракціонована променева терапія зазвичай підводить невеликі дози — приблизно від 1,8 до 2 Грей (Гр) один раз на добу протягом 5–7 тижнів. На противагу цьому, гіпофракціонування передбачає вищі разові дози, що часто перевищують 2,5 Гр за сеанс, дозволяючи завершити весь курс за 1–3 тижні.

Ця методика ґрунтується на сучасному комп’ютеризованому плануванні лікування та високоточному підведенні променів, що гарантує мінімальне опромінення навколишніх здорових тканин, незважаючи на більшу разову дозу. Гіпофракціонування може бути помірним (триває кілька тижнів) або ультрагіпофракціонуванням, яке часто називають стереотаксичною променевою терапією тіла (SBRT) і яке завершується всього за 1–5 сеансів (фракцій).

Проходження курсу опромінення за меншу кількість сеансів суттєво зменшує логістичне, фінансове та емоційне навантаження. Пацієнти витрачають менше часу на дорогу, менше пропускають роботу та менше змінюють свої плани з родиною. З клінічного погляду масштабні дослідження показали, що за умови належного відбору пацієнтів гіпофракціонування забезпечує такий самий рівень контролю над пухлиною та аналогічний профіль безпеки, як і традиційні протоколи, дозволяючи швидше завершити онкологічне лікування та повернутися до звичайного життя.

Можливість застосування цього методу визначається за допомогою анатомічної візуалізації перед лікуванням, а не за лабораторними біомаркерами. Комп'ютерна томографія (КТ) високої роздільної здатності, магнітно-резонансна томографія (МРТ), а іноді й позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) використовуються для точного окреслення меж пухлини та перевірки того, чи зможуть прилеглі критичні органи безпечно перенести вищі дози на фракцію.

Гіпофракційна променева терапія стала стандартом лікування ранніх стадій раку молочної залози після органозбережної операції. Вона також широко застосовується при локалізованому раку передміхурової залози, недрібноклітинному раку легень, метастазах у кістки та в окремих випадках раку прямої кишки, головного мозку й підшлункової залози.

Цей вид радіотерапії часто поєднують із хірургічним видаленням, системною хіміотерапією або ендокринною терапією. Оскільки опромінення закінчується швидше, гіпофракціонування допомагає уникнути затримок під час послідовного призначення інших методів лікування, як-от ад'ювантної хіміотерапії чи таргетної терапії, забезпечуючи безперервність лікувального процесу без зайвих перерв.