Кількість еритроцитів — показник крові щодо перенесення кисню

Кількість еритроцитів (RBC count) — це стандартизований лабораторний показник, що визначає кількість зрілих червоних кров'яних тілець в одному мікролітрі (або літрі) цільної крові. Ці двоввігнуті без'ядерні клітини містять гемоглобін — багатий на залізо металопротеїн, який відповідає за транспортування кисню від легеневих альвеол до тканин організму та полегшує виведення вуглекислого газу.

В онкології кількість еритроцитів зазвичай оцінюється як складова загального (розгорнутого) аналізу крові. Лікарі аналізують цей показник разом із рівнем гемоглобіну та гематокритом. Зниження кількості еритроцитів свідчить про еритропенію та анемію, які можуть виникати внаслідок мієлосупресивної терапії, безпосередньої інфільтрації кісткового мозку гематологічними пухлинами, прихованих кровотеч, пов'язаних із пухлиною, функціонального дефіциту заліза або хронічного запального середовища при активному онкологічному процесі.

Відстеження кількості еритроцитів дозволяє медичним фахівцям виявити анемію до того, як вона спричинить важкі симптоми або ускладнить процес лікування. Низькі показники можуть викликати сильне виснаження та створювати навантаження на серцево-судинну систему. Контроль цього показника допомагає онкологам вчасно скоригувати дози лікування, призначити препарати заліза, застосувати засоби, що стимулюють еритропоез, або рекомендувати переливання крові, підтримуючи вашу безпеку та життєві сили під час терапії.

Кількість еритроцитів визначають за допомогою стандартного загального аналізу крові (CBC) шляхом звичайного забору венозної крові. Додаткові дослідження часто включають визначення гемоглобіну, гематокриту, середнього об'єму еритроцитів (MCV), кількості ретикулоцитів (що показує активність утворення клітин у кістковому мозку), рівня феритину в сироватці, насичення трансферину та рівня вітаміну B12/фолієвої кислоти.

Кількість RBC контролюють практично при всіх видах злоякісних новоутворень. Це особливо важливо при онкогематологічних захворюваннях, які безпосередньо уражають кістковий мозок, таких як лейкоз, множинна мієлома та мієлодиспластичні синдроми. За цим показником також уважно стежать при солідних пухлинах, які лікують за допомогою інтенсивних цитотоксичних схем, наприклад при раку яєчників, колоректальному раку, раку легень і молочної залози.

Суттєве зниження кількості еритроцитів безпосередньо впливає на планування терапії. Важка анемія може вимагати тимчасового відкладення курсів хіміотерапії або модифікації доз. Стратегії лікування включають нутритивну підтримку, внутрішньовенні інфузії заліза, стимулятори еритропоезу (ESAs) або трансфузії еритроцитарної маси для швидкого відновлення оксигенації та повернення пацієнту можливості безпечно продовжувати активне протипухлинне лікування.