Стереотаксична променева терапія тіла — прицільна радіотерапія

Стереотаксична променева терапія тіла використовує складні методи чотиривимірної візуалізації та комп'ютеризовані системи наведення для доставки концентрованих доз іонізуючого випромінювання до пухлин в організмі. На відміну від традиційної дистанційної променевої терапії, за якої менші щоденні дози вводяться протягом кількох тижнів, SBRT забезпечує абляційні дози зазвичай за один–п'ять амбулаторних сеансів. Індивідуальні фіксувальні пристрої запобігають рухам пацієнта під час кожного сеансу.

Система доставки безперервно відстежує рух пухлини, спричинений природними фізіологічними процесами, такими як дихання. Завдяки врахуванню руху в режимі реального часу об'єм опромінення чітко обмежується межами пухлини. Такий стрімкий спад дози зводить до мінімуму токсичну дію радіації на сусідні здорові тканини, дозволяючи безпечно застосовувати терапевтичне опромінення в критично важливих анатомічних ділянках.

SBRT є ефективним органозберігаючим варіантом лікування для пацієнтів, яким традиційна операція може не підходити через супутні захворювання, похилий вік або складне розташування пухлини. Для людей із ранніми стадіями злоякісних новоутворень або обмеженим метастатичним поширенням (олігометастазами) SBRT може знищити локалізовані пухлини з мінімальним часом на відновлення. Крім того, оскільки весь курс завершується лише за кілька візитів, це значно зменшує логістичне та емоційне навантаження від частих поїздок до лікарні. Розуміння суті SBRT допомагає пацієнтам брати активну участь у мультидисциплінарних обговореннях неінвазивних альтернатив хірургічному видаленню пухлини.

Перед проведенням SBRT пацієнти проходять візуалізацію високої роздільної здатності, таку як чотиривимірна комп'ютерна томографія (4D-CT), позитронно-емісійна томографія (PET-CT) і магнітно-резонансна томографія (MRI). Ці дослідження дозволяють точно визначити контури пухлини та її зміщення під час дихання. Хоча сама SBRT не спирається безпосередньо на пухлинні біомаркери, біопсія тканини для підтвердження гістології та молекулярні тести (наприклад, мутації EGFR або KRAS при раку легень) залишаються вкрай важливими для планування комплексного системного лікування разом із локальною абляційною радіотерапією.

SBRT найчастіше застосовують при недрібноклітинному раку легень на ранніх стадіях, особливо коли хірургічне втручання пов'язане з надмірним ризиком. Її також стандартно використовують при первинних злоякісних новоутвореннях печінки, таких як гепатоцелюлярна карцинома, та при локалізованому раку передміхурової залози. Крім того, SBRT відіграє важливу роль у лікуванні олігометастатичної хвороби, коли первинний рак поширився лише на кілька ізольованих ділянок, зокрема в легені, печінку, надниркові залози або хребет.

SBRT часто слугує повноцінною альтернативою хірургічній резекції при пухлинах ранніх стадій або в разі наявності медичних протипоказань до операції. При системному захворюванні лікарі поєднують SBRT із таргетною терапією, імунотерапією або хіміотерапією для знищення стійких або повільно прогресуючих олігометастатичних вогнищ. Оскільки ця методика доставляє енергію прицільно, SBRT рідко викликає системне пригнічення імунітету, що дозволяє продовжувати системне лікування з мінімальними перервами. Графіки опромінення вимагають ретельного фізико-дозиметричного контролю якості та сеансів моделювання (симуляції) для забезпечення відтворюваного положення тіла.