Венозна тромбоемболія — тромби у венах

Венозна тромбоемболія (ВТЕ) — це патологічний стан, що характеризується аномальним формуванням тромбу у венозному руслі. Коли тромб перекриває потік крові в глибоких венах, зазвичай у нижніх кінцівках або малому тазі, цей стан називають тромбозом глибоких вен. Якщо фрагменти тромбу відриваються, вони можуть зі зворотним током крові пройти через серце в легеневе судинне русло, спричиняючи потенційно небезпечну для життя тромбоемболію легеневої артерії.

Злоякісні новоутворення значно підвищують ризик ВТЕ через низку механізмів, які часто описують як тріаду Вірхова. Пухлини можуть виділяти прокоагулянтні речовини, фізично здавлювати великі вени та викликати системне запалення. Крім того, системна протиракова терапія, встановлення центральних венозних катетерів, хірургічні втручання та тривала іммобілізація в сукупності суттєво підвищують схильність онкологічних пацієнтів до патологічного тромбоутворення.

ВТЕ є частим і серйозним ускладненням онкологічних захворювань, яке може змусити перервати важливе протипухлинне лікування. Розвиток тромбозу часто вимагає госпіталізації, відтермінування запланованої хіміотерапії чи операції, а також тривалого прийому антикоагулянтів. Раннє розпізнавання симптомів дає змогу швидко розпочати лікування, знижуючи ймовірність тяжкої дихальної недостатності або хронічного ураження вен. Розуміння факторів ризику допомагає пацієнтам та їхнім близьким зберігати пильність, дотримуватися профілактичних звичок (наприклад, пити достатньо води й зберігати рухливість) і негайно звертатися по невідкладну допомогу в разі появи тривожних ознак.

Діагностика ВТЕ здійснюється за допомогою візуалізаційних та лабораторних методів. Аналіз крові на D-димер вимірює рівень продуктів розпаду тромбів, хоча при раку він часто буває підвищеним і без наявності тромбозу. Підозра на тромбоз глибоких вен зазвичай підтверджується за допомогою компресійного ультразвукового дослідження вен. У разі підозри на тромбоемболію легеневої артерії проводиться комп'ютерна томографічна ангіопульмонографія (КТ-ангіографія легеневих артерій) або вентиляційно-перфузійне (V/Q) сканування для візуалізації перекритих судин у легенях.

Венозна тромбоемболія може виникати при будь-якому злоякісному новоутворенні, проте рівень ризику значно відрізняється залежно від типу пухлини. Вона особливо поширена при поширеному раку підшлункової залози, шлунка, головного мозку, яєчників і легень. Гематологічні пухлини, такі як множинна мієлома (особливо при лікуванні імуномодулюючими препаратами та стероїдами), також пов'язані з підвищеним ризиком. Наявність метастазів практично при всіх видах раку суттєво підвищує вразливість до тромбоутворення порівняно з ранніми стадіями.

Підтверджена ВТЕ лікується антикоагулянтами, найчастіше низькомолекулярним гепарином або прямими оральними антикоагулянтами, такими як apixaban або rivaroxaban. Лікування зазвичай триває щонайменше від трьох до шести місяців або протягом усього періоду, поки рак залишається активним. У хірургічних пацієнтів, які перебувають у стаціонарі, з метою запобігання утворенню тромбів рутинно застосовують профілактичні антикоагулянти або механічні пристрої для компресії ніг.