Ксеростомія — хронічна сухість у роті, спричинена лікуванням раку

Ксеростомія виникає тоді, коли методи протипухлинного лікування безпосередньо пошкоджують або викликають запалення тканин слинних залоз — зокрема привушних, підщелепних і під'язикових. Проходження променів радіації через ці структури може спричинити гостре запалення, загибель ацинарних клітин і прогресуючий фіброз, що призводить до значного зменшення об'єму слини та підвищення її в'язкості.

Слина необхідна для підтримання гомеостазу в ротовій порожнині, зволоження їжі, початку розщеплення вуглеводів, нейтралізації кислих речовин і контролю розмноження мікроорганізмів. Коли вироблення слини істотно знижується, у пацієнтів зростає ризик швидкого розвитку карієсу, кандидозу ротової порожнини, виразкування слизової оболонки, дисгевзії (порушення смаку) та дисфагії (утрудненого ковтання).

Неконтрольована сухість у роті може значно погіршити якість життя під час та після завершення протипухлинного лікування. Труднощі з пережовуванням і ковтанням часто призводять до зменшення споживання їжі, ненавмисної втрати ваги та виснаження. Крім того, відсутність захисної слини піддає зуби прискореному руйнуванню, а ясна — інфекціям, тому своєчасний догляд за здоров'ям ротової порожнини стає життєво важливим пріоритетом для збереження нормального самопочуття.

Ксеростомію діагностують переважно на основі клінічної оцінки, опитувальників симптомів, заповнених пацієнтом, та фізикального огляду слизової оболонки ротової порожнини. Об'єктивне вимірювання може включати сіалометрію, яка визначає швидкість нестимульованого та стимульованого слиновиділення. Хоча цей стан не пов'язаний із пухлинними біомаркерами, стандартною практикою є стоматологічний огляд перед початком лікування та панорамна рентгенографія щелеп, щоб виявити вразливі зуби до початку опромінення.

Ксеростомія найчастіше та найважче проявляється в людей, які отримують дистанційну променеву терапію з приводу раку голови та шиї, зокрема пухлин ротоглотки, носоглотки, ротової порожнини, гортані та слинних залоз. Вона також може розвиватися в пацієнтів, які отримують радіоактивний йод для лікування раку щитоподібної залози, проходять тотальне опромінення тіла перед трансплантацією стовбурових клітин або приймають певні хіміопрепарати та супутні лікарські засоби.

Лікування ксеростомії поєднує профілактичне планування та полегшення симптомів. Сучасні методики опромінення, такі як променева терапія з модуляцією інтенсивності (IMRT), плануються так, щоб максимально зберегти слинні залози. Активне ведення включає часте пиття води маленькими ковтками, застосування замінників слини, зволожуючих оральних гелів, стимуляторів секреції за рецептом (таких як pilocarpine), а також ретельну стоматологічну профілактику гелями з високою концентрацією фтору.