Аспірація — забір або видалення рідини та клітин

Діагностична аспірація, широко відома як тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ), полягає у введенні тонкої голки крізь шкіру в підозріле утворення, кісту або збільшений лімфатичний вузол. Створення від'ємного тиску дозволяє набрати клітини та мікрофрагменти тканини у просвіт голки, після чого цитопатологи досліджують клітинну морфологію, архітектуру та специфічні характеристики забарвлення під мікроскопом.

Терапевтична аспірація, навпаки, полягає в евакуації патологічної рідини, що накопичується в анатомічних порожнинах через порушення лімфатичного відтоку або підвищену проникність судин. Прикладами є торакоцентез при плевральному випоті, парацентез при асциті та перикардіоцентез при перикардіальному випоті. Видалення такої рідини знижує механічний тиск на життєво важливі органи, зменшуючи біль і розвантажуючи дихальну систему.

Як метод діагностики аспірація забезпечує швидкий і відносно безболісний спосіб виявлення раку без потреби у великих хірургічних розрізах. З терапевтичного боку аспірація приносить швидке полегшення від таких виснажливих симптомів, як задишка чи відчуття розпирання в животі через надлишок рідини. Своєчасне дренування запобігає небезпечним ускладненням, допомагає уникнути невідкладних госпіталізацій і значно покращує загальний стан та якість щоденного життя.

Аспіраційні процедури зазвичай виконують під контролем УЗД або комп'ютерної томографії для забезпечення максимальної точності та безпеки введення голки. Отриманий матеріал передають цитопатологу; його можна досліджувати за допомогою імуногістохімічного забарвлення, проточної цитометрії або молекулярно-генетичних тестів (наприклад, визначення мутацій EGFR чи BRAF) для з'ясування точного походження пухлини та її біологічних характеристик.

Діагностична тонкоголкова аспірація широко застосовується для обстеження вузлів щитоподібної залози, ущільнень у молочній залозі, пухлин слинних залоз та підозрілих поверхневих лімфовузлів при багатьох видах раку. Лікувальна аспірація рідини часто необхідна при поширеному раку легень, молочної залози, яєчників, а також при пухлинах органів травлення, що викликають злоякісний плеврит або асцит.

Результати діагностичної аспірації визначають подальшу тактику — необхідність хірургічного втручання, хіміотерапії чи таргетного лікування. Якщо терапевтична аспірація підтверджує наявність пухлинних клітин в евакуйованій рідині, це зазвичай свідчить про поширену або метастатичну стадію раку, що вимагає системної терапії. У разі повторного накопичення рідини можуть знадобитися такі втручання, як плевродез або встановлення постійного катетера для тривалого контролю симптомів.