Аутологічна трансплантація стовбурових клітин — відновлення після високодозової терапії

Аутологічна трансплантація стовбурових клітин передбачає забір власних гемопоетичних стовбурових клітин пацієнта перед проведенням високодозової хімієтерапії, з тотальним опроміненням тіла або без нього. Ці кровотворні клітини збирають із периферичної крові за допомогою процедури аферезу та кріоконсервують. Головна мета високодозової терапії полягає в тому, щоб знищити якомога більше злоякісних клітин, навіть якщо це повністю зупиняє кровотворну функцію кісткового мозку.

Щойно інтенсивна кондиціонуюча терапія виводиться з організму, заморожені стовбурові клітини розморожують і повертають у кровотік через центральний венозний катетер. Уведені клітини циркулюють і заселяють порожнини кісткового мозку — біологічний процес, відомий як приживлення (графтинг). Протягом двох-трьох тижнів вони розмножуються та відновлюють нормальну популяцію еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Ця процедура дає шанс на стійку ремісію або глибокий контроль над захворюванням при окремих онкогематологічних патологіях, які повернулися або мають агресивний перебіг. Оскільки використовуються ваші власні клітини, ризик реакції «трансплантат проти господаря» відсутній, а підбір донора не потрібен. Однак період до приживлення клітин робить організм вкрай уразливим до інфекцій, анемії та кровотеч. Розуміння етапів підготовки, госпіталізації та відновлення допомагає вам і вашим близьким передбачити потреби в підтримуючій терапії, такій як переливання компонентів крові, перебування в ізоляції та антибактеріальна профілактика.

Перед трансплантацією проводиться детальне обстеження, щоб переконатися, що організм витримає навантаження. Воно включає біопсію кісткового мозку для контролю стану хвороби, ПЕТ або КТ, ехокардіографію або сканування MUGA для оцінки роботи серця, а також дослідження функції зовнішнього дихання. Аналіз біомаркера CD34 у периферичній крові дозволяє контролювати достатність кількості мобілізованих стовбурових клітин перед початком аферезу.

Аутологічна трансплантація стовбурових клітин найчастіше застосовується для лікування множинної мієломи, лімфоми Годжкіна та різних підтипів неходжкінських лімфом, зокрема дифузної B-великоклітинної лімфоми та лімфоми з клітин мантійної зони. Її також зрідка використовують при деяких солідних пухлинах, як-от рецидивуючі герміногенні пухлини яєчка та нейробластома високого ризику в дітей.

Ця процедура є консолідуючим етапом лікування, який проводиться після того, як стандартна індукційна терапія вже звела пухлинне навантаження до мінімуму. Вона включає режими кондиціонування з використанням високодозових хімієпрепаратів, таких як melphalan, carmustine або busulfan. Догляд після трансплантації передбачає ін'єкції колонієстимулюючих факторів, профілактичні протиінфекційні препарати та переливання тромбоцитів чи еритроцитів до відновлення показників крові. Для закріплення ремісії може призначатися подальша підтримуюча терапія.