CAR T-клітинна терапія — клітинна імунотерапія

CAR T-клітинна терапія поєднує принципи адоптивної клітинної терапії та генної інженерії. За допомогою процедури лейкаферезу в пацієнта виділяють мононуклеарні клітини периферичної крові. У спеціалізованому біотехнологічному центрі за допомогою вірусних векторів у Т-клітини вбудовують рекомбінантний генетичний код, завдяки якому вони експресують химерні антигенні рецептори, що складаються з позаклітинного антитілоподібного домену та внутрішньоклітинних сигнальних структур.

Після проведення лімфодеплеційної хіміотерапії модифіковані CAR T-клітини повертають пацієнту шляхом інфузії. Потрапивши в кров, вони специфічно зв'язуються зі своїми антигенами на поверхні пухлини без участі головного комплексу гістосумісності (MHC). Цей зв'язок запускає потужні внутрішньоклітинні сигнали, що спричиняють цитотоксичний лізис пухлинних клітин, викид цитокінів та активне розмноження протипухлинної популяції Т-клітин.

CAR T-клітинна терапія є революційним шансом для пацієнтів, у яких захворювання крові повернулося (рецидив) або виявилося нечутливим до стандартних методів, як-от хіміотерапія чи трансплантація стовбурових клітин. Це високотехнологічне одноразове «живе лікування», яке проводиться лише в сертифікованих медичних центрах. Обізнаність допомагає пацієнтам і їхнім родинам підготуватися до забору клітин, періоду очікування та обов'язкового перебування в стаціонарі для безпечного контролю можливих імунних реакцій.

Для визначення придатності до лікування проводять імуногістохімічне дослідження або проточну цитометрію, які підтверджують наявність цільового антигену на клітинах пухлини: найчастіше CD19 при лімфомах і лейкозах або антигену дозрівання B-клітин (BCMA) при множинній мієломі. Після інфузії пацієнту регулярно проводять аналізи крові, полімеразну ланцюгову реакцію (qPCR) або цитометрію для оцінки персистенції CAR T-клітин, а також контролюють рівні маркерів запалення (IL-6, феритин, С-реактивний білок) для раннього виявлення токсичності.

CAR T-клітинна терапія схвалена насамперед для лікування онкогематологічних захворювань. Її активно застосовують при рецидивуючому або рефрактерному В-клітинному гострому лімфобластному лейкозі (B-ALL), дифузній B-великоклітинній лімфомі (DLBCL), фолікулярній лімфомі, лімфомі з клітин мантійної зони та множинній мієломі. Наразі тривають активні дослідження щодо застосування модифікованих CAR-конструкцій проти антигенів солідних пухлин.

Перед інфузією пацієнт проходить короткий курс кондиціонуючої хіміотерапії (зазвичай fludarabine та cyclophosphamide) для зменшення кількості власних лімфоцитів, що створює оптимальні умови для приживлення й розмноження CAR T-клітин. Після введення пацієнт перебуває під пильним наглядом через ризик специфічних ускладнень: синдрому вивільнення цитокінів (CRS) та синдрому нейротоксичності, асоційованого з імунними ефекторними клітинами (ICANS). Їхнє своєчасне купірування проводиться за чіткими протоколами із застосуванням антагоніста рецепторів IL-6 tocilizumab і високих доз кортикостероїдів.