Ендоскопія — діагностична візуалізаційна процедура

Ендоскопія охоплює широку категорію діагностичних та лікувальних процедур з використанням інструмента під назвою ендоскоп. Ця довга, гнучка або жорстка трубка передає цифрові зображення внутрішніх слизових оболонок високої чіткості на зовнішній монітор. Вона також оснащена спеціальними робочими каналами, через які лікарі можуть вводити мікрохірургічні інструменти для промивання поверхонь, аспірації рідини, видалення поліпів або забору зразків тканин.

Залежно від досліджуваної ділянки процедура має спеціальні назви. Ендоскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (гастроскопія) досліджує стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку, тоді як колоноскопія оглядає товсту і пряму кишку. Інші варіанти включають бронхоскопію для дихальних шляхів і цистоскопію для сечового міхура. Окрім візуального огляду, сучасні ендоскопи часто використовують передові методи візуалізації, такі як вузькоспектральна візуалізація або ендоскопічне ультразвукове дослідження (EUS), що дозволяє фахівцям оцінити глибину проникнення пухлини в стінки органів та прилеглі лімфатичні вузли.

Ендоскопія відіграє незамінну роль на всіх етапах лікування онкологічних захворювань: від рутинного скринінгу до точного визначення стадії раку та полегшення симптомів. У програмах скринінгу такі процедури, як колоноскопія, дозволяють виявляти та видаляти передракові поліпи ще до того, як вони перетворяться на інвазивні пухлини. При вже наявному раку ендоскопія забезпечує забір необхідних зразків тканин для гістопатологічного дослідження та тестування на біомаркери, встановлюючи точний діагноз. Крім того, терапевтична ендоскопія дозволяє усувати тяжкі ускладнення без масштабного хірургічного втручання — наприклад, встановлювати стенти для відновлення прохідності заблокованих дихальних шляхів, жовчних проток або травного тракту.

Ендоскопія є водночас інструментом візуалізації та основним способом забору матеріалу для подальшого аналізу біомаркерів. Зразки тканин, отримані під час ендоскопії, проходять гістопатологічне дослідження під мікроскопом. Патологоанатоми проводять імуногістохімічні та молекулярні тести цих біоптатів для виявлення ключових біомаркерів, таких як HER2, PD-L1, білки репарації неспарених основ (MMR) або специфічні генетичні мутації. Додатково ендоскопічне ультразвукове дослідження (EUS) використовує високочастотні звукові хвилі з кінчика ендоскопа для оцінки глибини інвазії пухлини (стадія T) і контролю тонкоголкової аспіраційної біопсії підозрілих регіонарних лімфовузлів.

Ендоскопія має вирішальне значення для виявлення та лікування раку органів травного тракту, включаючи злоякісні пухлини стравоходу, шлунка, товстої та прямої кишок, а також дванадцятипалої кишки. Вона не менш важлива в пульмонологічній онкології: за допомогою бронхоскопії діагностують рак легень і пухлини дихальних шляхів. Крім того, ендоскопічні методики є рутинними в урологічній онкології (пухлини сечового міхура та сечівника за допомогою цистоскопії), гінекології (гістероскопія) та онкології голови та шиї (ларингоскопія або назофарингоскопія для огляду голосових зв'язок, глотки та носових ходів).

Пряма візуалізація та гістологічне підтвердження, отримані за допомогою ендоскопії, визначають резектабельність пухлини та допомагають у виборі системної чи променевої терапії. Дуже ранні, поверхневі пухлини шлунка, стравоходу або кишечника іноді можна повністю видалити безпосередньо під час процедури методом ендоскопічної резекції слизової оболонки (EMR) або ендоскопічної підслизової дисекції (ESD). У паліативній допомозі ендоскопісти встановлюють саморозширювані металеві стенти в ділянки звужень, спричинених пухлинами, відновлюючи пацієнтові здатність ковтати, перетравлювати їжу або вільно дихати.