Рецептор естрогену — біомаркер зв'язування гормонів

Рецептор естрогену (ER) — це ядерний гормональний рецептор і ліганд-активований транскрипційний фактор. Коли молекули циркулюючого естрогену зв'язуються з ER усередині клітини, рецептор димеризується, переміщується в ядро та приєднується до специфічних послідовностей ДНК, відомих як елементи відповіді на естроген. Цей молекулярний каскад безпосередньо стимулює транскрипцію генів, відповідальних за виживання, поділ клітин і розвиток тканин.

У злоякісних клітинах цей нормальний фізіологічний механізм може використовуватися для пухлинного росту. Пухлини з надмірною експресією рецепторів естрогену критично залежать від сигналів естрогену для свого розмноження. Патологоанатоми обов'язково оцінюють ER-статус зразків пухлини, щоб класифікувати рак як ER-позитивний (ER+) або ER-негативний (ER-), що є ключовою ознакою, яка визначає біологічний підтип пухлини.

Визначення статусу рецепторів естрогену є фундаментальним для персоналізації лікування раку. ER-позитивні пухлини зазвичай мають більш сприятливий коротко- та середньостроковий прогноз порівняно з рецептор-негативними новоутвореннями і добре відповідають на таргетну ендокринну терапію. Знання ER-статусу запобігає призначенню неефективного гормонального лікування ER-негативним пацієнтам і відкриває доступ до ключової групи препаратів для ER-позитивних пацієнтів, суттєво знижуючи ризик місцевого рецидиву та віддаленого метастазування.

Статус рецепторів естрогену визначають у зразках тканин, отриманих під час біопсії або хірургічної операції, за допомогою імуногістохімічного дослідження (IHC). Патологоанатоми наносять специфічні антитіла на зрізи тканини, щоб виміряти відсоток ядер клітин із позитивним забарвленням та інтенсивність забарвлення. Згідно з міжнародними рекомендаціями, пухлини класифікують як ER-позитивні, якщо принаймні 1% ядер пухлинних клітин демонструє позитивне ядерне забарвлення.

Найчастіше рецептори естрогену досліджують при раку грудної залози, де приблизно 70–80 відсотків нововиявлених пухлин є ER-позитивними. Оцінка ER також має клінічне значення при раку ендометрія (матки), епітеліальних пухлинах яєчників та іноді при високодиференційованих нейроендокринних пухлинах або новоутвореннях слинних залоз.

ER-позитивні пухлини лікують ендокринною терапією, спрямованою на позбавлення клітин стимулюючого впливу естрогену. У жінок у пременопаузі стандартом є селективні модулятори рецепторів естрогену, такі як tamoxifen, або препарати для оваріальної супресії. У жінок у постменопаузі інгібітори ароматази (такі як letrozole, anastrozole або exemestane) зупиняють периферичний синтез естрогену. Селективні деградатори рецепторів естрогену (SERD), такі як fulvestrant або новітні пероральні засоби, призначають у разі виникнення резистентності.