Інцизійна біопсія — взяття фрагмента пухлини для дослідження

Інцизійна біопсія проводиться, коли пухлина занадто велика, розташована глибоко або знаходиться в анатомічно делікатній ділянці, через що її неможливо видалити повністю без значного оперативного втручання. На відміну від ексцизійної біопсії, метою якої є повне видалення всієї аномальної зони з чистими краями, мета інцизійної біопсії є суто діагностичною. Процедура дозволяє хірургічній команді отримати достатній об'єм тканини зі збереженою архітектурою, не пошкоджуючи прилеглі структури.

Хірург робить розріз через шкіру або слизову оболонку, візуалізує утворення та обережно вирізає клиноподібний шматочок або стовпчик аномальної тканини. Особлива увага приділяється тому, щоб не порушити природні тканинні бар'єри та не забруднити клітинами межі майбутніх хірургічних розрізів. Потім отриману тканину фіксують, виготовляють зрізи та досліджують під мікроскопом.

Ця процедура дозволяє уникнути передчасних, травматичних або надмірно великих операцій до того, як лікарі точно знатимуть природу пухлини. При великих новоутвореннях м'яких тканин, пухлинах кісток або утвореннях голови та шиї знання точного типу пухлини та ступеня її злоякісності визначає, чи показана операція взагалі, чи спочатку слід провести хіміотерапію або променеву терапію для зменшення пухлини. Грамотно виконана інцизійна біопсія забезпечує необхідну діагностичну ясність для прийняття цих важливих рішень, зберігаючи можливість успішного проведення наступних операцій.

Процедура дає достатній об'єм тканини, що дозволяє патоморфологам провести комплексне обстеження. Воно включає стандартне фарбування гематоксиліном та еозином (H&E), розширені панелі імуногістохімії, цитогенетичне тестування та секвенування нового покоління для виявлення таргетних генних мутацій.

Інцизійну біопсію найчастіше застосовують при підозрі на саркоми м'яких тканин і кісток, де видалення всього новоутворення на етапі початкової діагностики могло б унеможливити органозбережні операції на кінцівках. Вона також часто використовується при великих утвореннях молочної залози, пухлинах голови та шиї, раку ротової порожнини та великих ураженнях шкіри, повне видалення яких призвело б до значних косметичних або функціональних дефектів.

Результат біопсії визначає остаточний план лікування. Якщо злоякісність підтверджується, післяопераційний рубець від біопсії зазвичай видаляють під час наступної радикальної операції, щоб запобігти місцевому рецидиву. Результати визначають, що саме буде оптимальним першим етапом: первинна операція, неоад'ювантна хіміотерапія чи променева терапія.