Пухлина — патологічне розростання або утворення тканини

У формальних медичних термінах пухлина є неоплазмою, що являє собою неконтрольовану проліферацію клітин, яка не виконує жодної фізіологічної функції. Такі утворення виникають через генетичні зміни, що порушують нормальний життєвий цикл клітин і призводять до накопичення аномальних клітин. Пухлини поділяють на три основні категорії: доброякісні, передпухлинні (премалігнізовані) та злоякісні.

Доброякісні пухлини залишаються локалізованими, не проростають у сусідні тканини і не поширюються у віддалені органи, хоча можуть потребувати видалення, якщо вони здавлюють життєво важливі структури. Злоякісні пухлини, навпаки, є справжнім раком. Вони здатні агресивно проростати в навколишні здорові тканини та поширювати клітини через кровотік або лімфатичну систему, утворюючи вторинні вогнища росту — метастази.

Розуміння точної природи пухлини має фундаментальне значення для вашого лікування. Діагноз скеровує кожне наступне рішення: від того, чи безпечно обрати тактику вичікувального спостереження, до необхідності термінової операції. Це допомагає вашій клінічній команді визначити загальний прогноз і підібрати відповідні заходи. Без точного аналізу біологічних характеристик пухлини неможливо розробити безпечний, ефективний та персоналізований план допомоги, адаптований під ваші потреби.

Пухлини зазвичай виявляють за допомогою методів візуалізації, таких як УЗД, КТ, МРТ або ПЕТ-сканування. Проте остаточне підтвердження обов'язково вимагає біопсії тканини. Патологоанатоми досліджують зразок під мікроскопом і проводять імуногістохімічні тести або геномне секвенування для виявлення специфічних біомаркерів, таких як HER2 у пухлинах молочної залози чи мутації EGFR у пухлинах легень.

Пухлини можуть розвиватися практично в будь-якому органі чи тканині. Солідні пухлини часто виникають у молочній залозі, легенях, передміхуровій залозі, товстій кишці та головному мозку. Вони також розвиваються в сполучній тканині у формі сарком, уражаючи кістки та м'язи. У той час як пухлини кровотворної системи, такі як лейкози, циркулюють переважно в крові, більшість інших видів раку спочатку з'являються як окремі солідні пухлини.

Тактика ведення залежить від того, чи є пухлина доброякісною, чи злоякісною. Для доброякісних пухлин може бути достатньо періодичного спостереження або простого хірургічного видалення. Злоякісні пухлини часто вимагають мультимодального підходу, що поєднує хірургічну резекцію, променеву терапію, системну хіміотерапію, таргетну терапію або імунотерапію, розроблену для пригнічення специфічних молекулярних уразливостей у пухлинних клітинах.