Двобічна мастектомія — хірургічне видалення обох молочних залоз

Двобічна мастектомія полягає в хірургічному видаленні залозистої тканини як лівої, так і правої молочної залози. Залежно від онкологічної необхідності та анатомічних особливостей операція може включати видалення шкіри, сосково-ареолярного комплексу та підлеглої фасції або ж зберігати шкірний клапоть і сосок за допомогою шкірозберігаючих або підшкірних (із збереженням соска) технік. Одночасно часто проводиться оцінка стану пахвових лімфатичних вузлів шляхом біопсії сторожового лімфовузла.

Операція виконується як із лікувальною метою — коли пухлина виявлена в обох молочних залозах одночасно чи послідовно, — так і з профілактичною. Превентивна двобічна мастектомія суттєво знижує ймовірність розвитку раку грудей у людей із групи високого ризику, хоча й не здатна усунути його на 100%, оскільки незначна кількість мікроскопічної залозистої тканини неминуче залишається на грудній стінці.

Вибір на користь двобічної мастектомії вимагає зважування клінічного зниження онкологічного ризику та відчутних фізичних змін, тривалості відновлення й психологічної адаптації. У межах протипухлинної терапії вона є складовою плану радикального лікування. У профілактичних випадках операція може знизити ризик раку більш ніж на 90%, даруючи глибокий спокій за своє здоров'я. Обговорення варіантів хірургії, методів реконструкції та можливої втрати чутливості з мамологами та пластичними хірургами допомагає прийняти усвідомлене рішення відповідно до власних пріоритетів і способу життя.

Рішення про двобічну мастектомію приймається на основі мамографії, УЗД молочних залоз і МРТ із контрастуванням. Передопераційна трепан-біопсія підтверджує гістологічний діагноз, статус гормональних рецепторів (ER/PR) та експресію HER2. Комплексне генетичне тестування з використанням гермінальних мультигенних панелей для виявлення спадкових мутацій відіграє вирішальну роль у визначенні показань до профілактичної мастектомії контралатеральної залози.

Ця процедура здебільшого стосується раку молочної залози, включаючи інвазивну протокову карциному, інвазивну часточкову карциному та поширену протокову карциному in situ (DCIS). Вона також детально розглядається носіями спадкових синдромів, пов'язаних із високим ризиком раку молочної залози, зокрема з мутаціями в генах BRCA1, BRCA2, PALB2, TP53 (синдром Лі-Фраумені) або PTEN.

Після операції видалені тканини ретельно досліджують для оцінки чистоти країв резекції та наявності залишкової пухлини. Залежно від стадії та біологічних характеристик раку може бути рекомендовано системне лікування: ад'ювантна ендокринотерапія, таргетні препарати або хіміотерапія. Натомість після профілактичної операції зазвичай відпадає потреба в регулярному інтенсивному скринінгу за допомогою МРТ молочних залоз, хоча клінічні огляди грудної стінки залишаються обов'язковими.