Сцинтиграфія кісток — радіонуклідне дослідження скелета

Радіонуклідна остеосцинтиграфія базується на внутрішньовенному введенні радіофармпрепарату — найчастіше технецію-99m, зв'язаного з бісфосфонатною молекулою-носієм, наприклад метилендифосфонатом (Tc-99m MDP). Цей радіоіндикатор циркулює в судинній системі та адсорбується на кристалах гідроксиапатиту, що формуються в зонах активного відновлення кістки. Ділянки з вираженою остеобластичною реакцією або посиленим капілярним кровотоком накопичують помітно більшу концентрацію препарату.

Після проміжку часу, необхідного для фізіологічного виведення незв'язаного радіофармпрепарату нирками, гамма-камера сканує тіло пацієнта, фіксуючи випромінювання. Отримані зображення показують ділянки скелета з патологічно підвищеним метаболізмом у вигляді «гарячих вогнищ». Будучи дуже чутливою для виявлення остеобластичних кісткових метастазів, остеосцинтиграфія може також виявляти неопухлинні процеси відновлення кістки, включаючи загоєння переломів, остеомієліт та дегенеративний остеоартроз.

Кісткова система — один із найчастіших шляхів метастазування солідних пухлин. Раннє виявлення ураження кісток змінює стадію раку та зміщує акцент лікування з локальних методів на системні підходи. Сцинтиграфія кісток дозволяє швидко оцінити стан усього скелета за один сеанс, допомагаючи лікарям вчасно виявити метастатичні вогнища до того, як вони спричинять серйозні ускладнення (компресію спинного мозку чи патологічні переломи). Крім того, порівняння початкових знімків із наступними дає наочну оцінку ефективності призначеного системного лікування.

Сцинтиграфія не потребує забору зразків тканини. Пацієнту внутрішньовенно вводять радіофармпрепарат із Tc-99m і просять пити більше рідини для прискорення виведення незв'язаної речовини із сечею. Через дві-чотири години проводять планарне сканування всього тіла або SPECT/CT (однофотонну емісійну комп'ютерну томографію, поєднану зі звичайною КТ) для отримання точної анатомічної локалізації.

Сцинтиграфія кісток широко застосовується для стадіювання та спостереження при раку передміхурової залози та раку молочної залози — обидві ці пухлини мають високу схильність до утворення остеобластичних метастазів у скелет. Її також використовують при недрібноклітинному раку легень, нирково-клітинному раку, злоякісних пухлинах щитоподібної залози та первинних пухлинах кісток, зокрема остеосаркомі.

Виявлення метастазів у кістках зазвичай переорієнтовує тактику лікування на системні методи: гормональну терапію, хіміотерапію або імунотерапію. Це також є підставою для підключення остеомодифікуючих засобів, таких як бісфосфонати або denosumab, і проведення спрямованої паліативної променевої терапії на ділянки, які спричиняють виражений біль або несуть високий ризик перелому.