Лімфатичний вузол — імунний фільтр і маркер стадіювання раку

Лімфатичні вузли є невіддільною частиною лімфатичної системи — мережі судин, яка відводить надлишок тканинної рідини (лімфи) назад у кров'яне русло. Розташовані групами вздовж цих шляхів — зокрема на шиї, у пахвових западинах, у грудній клітці, черевній порожнині та паху — вузли працюють як біологічні фільтри, що містять спеціалізовані лімфоцити та макрофаги.

Коли клітини пухлини відокремлюються від первинного вузла, вони часто проникають у прилеглі лімфатичні судини та осідають у найближчих сторожових лімфовузлах. Наявність або відсутність злоякісних клітин у регіонарних вузлах надає лікарям найважливішу прогностичну інформацію і є основою категорії «N» у системі стадіювання TNM.

Інформація про стан ваших лімфатичних вузлів безпосередньо визначає план боротьби з онкологічним захворюванням. Якщо вузли не уражені (node-negative), це свідчить про те, що хвороба залишилася локалізованою, що нерідко дозволяє обмежитися менш агресивним втручанням. Навпаки, ураження вузлів (node-positive) означає, що пухлинні клітини потрапили в лімфатичну мережу, і зазвичай потребує ширшого лікування — наприклад, опромінення лімфоколекторів, видалення вузлів або системної терапії (хіміотерапії), щоб знищити мікроскопічні клітини по всьому організму та запобігти віддаленому метастазуванню.

Стан лімфатичних вузлів оцінюють за допомогою огляду, пальпації та методів візуалізації: УЗД, КТ, МРТ і ПЕТ. Патоморфологічна оцінка передбачає тонкоголкову аспірацію, трепан-біопсію, біопсію сторожового лімфатичного вузла (SLNB) або регіонарну лімфаденектомію. Лікарі-патологоанатоми досліджують отримані вузли за допомогою фарбування гематоксиліном та еозином (H&E) й імуногістохімії (IHC) для виявлення мікрометастазів.

Оцінка лімфатичних вузлів має фундаментальне значення практично для всіх солідних пухлин, включаючи рак молочної залози (пахвові вузли), меланому, колоректальний рак (брижові вузли), рак легень (вузли середостіння), пухлини голови та шиї (шийні вузли), а також рак передміхурової залози та гінекологічні пухлини (тазові та заочеревинні вузли). Вона також є провідною в діагностиці лімфом.

Якщо в регіонарних лімфатичних вузлах виявляють рак, інтенсивність лікування зазвичай зростає. Обсяг операції може бути розширений до повноцінної лімфодисекції. Поля променевої терапії нерідко збільшують, охоплюючи ділянки регіонарних лімфовузлів, а також частіше призначають системне лікування — ад'ювантну хіміотерапію, таргетні препарати чи імунотерапію — для знищення циркулюючих ракових клітин.