Вторинний рак — метастази або повторне злоякісне новоутворення

У загальній онкологічній практиці під вторинним раком зазвичай мають на увазі метастатичний рак. У цьому випадку злоякісні клітини відокремлюються від первинного вогнища, переміщуються кровоносними або лімфатичними судинами та утворюють нові пухлини в інших місцях. Наприклад, клітини раку молочної залози, що осідають у кістковій тканині, біологічно залишаються клітинами раку молочної залози, а не перетворюються на первинний рак кісток.

В іншому значенні лікарі використовують термін «друга первинна пухлина» для опису нового, не пов'язаного з попереднім раку, що виникає пізніше протягом життя. Такі пухлини можуть розвиватися внаслідок генетичної схильності, тривалого впливу шкідливих факторів навколишнього середовища або як пізнє ускладнення протипухлинної терапії, що пошкоджує ДНК, наприклад іонізуючого випромінювання та певних видів цитотоксичної хіміотерапії.

Розмежування між метастатичним прогресуванням і незалежною другою первинною пухлиною докорінно змінює процес прийняття клінічних рішень. Якщо вторинне ураження є наслідком метастазування, основою допомоги залишається системна терапія, спрямована на біологічні характеристики первинної пухлини, а головною метою стає контроль захворювання та збереження якості життя.

І навпаки, якщо діагностика підтверджує непов'язану другу первинну пухлину, лікарі можуть розпочати окремий курс лікування з радикальною метою, застосовуючи інші хірургічні, променеві чи таргетні підходи. Усвідомлення ризиків, пов'язаних із попереднім лікуванням, також спонукає до тривалого диспансерного спостереження, що забезпечує раннє виявлення та кращі загальні результати.

Визначення походження вторинної пухлини значною мірою базується на променевій діагностиці та патогістологічному аналізі. Комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) і позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) виявляють анатомічне поширення процесу. Обов'язковою є біопсія тканини: патоморфологи виконують імуногістохімічне дослідження та молекулярне профілювання для порівняння пухлинних маркерів і генетичних змін із первинною пухлиною, щоб підтвердити клітинне походження.

Вторинний рак може виникати практично за будь-якого злоякісного захворювання. Метастатичні вторинні пухлини зазвичай походять від поширених солідних пухлин, таких як рак молочної залози, кишківника, легень і передміхурової залози, регулярно поширюючись у кістки, печінку, легені або головний мозок. Другі первинні злоякісні новоутворення нерідко розвиваються у пацієнтів, які подолали лімфому Годжкіна, гострий лімфобластний лейкоз дитячого віку та рак яєчка, якщо десятиліттями раніше вони отримували масивну алкілувальну хіміотерапію або опромінення мантійного поля.

Лікування залежить від того, чи є пухлина метастазом, чи новим первинним раком. Метастатичне захворювання лікують за допомогою системної терапії, включаючи хіміотерапію, таргетну терапію, ендокринні препарати та імунотерапію, які за необхідності доповнюють паліативною променевою терапією. Якщо підтверджено другу первинну пухлину, схему лікування розробляють безпосередньо для цього нового типу раку з обов'язковим урахуванням раніше отриманих доз опромінення та кумулятивних обмежень щодо хіміопрепаратів.