Рентгенографія — діагностичний метод візуалізації з використанням випромінювання

Процедура рентгенографії полягає у спрямуванні контрольованого пучка іонізуючого випромінювання через певну анатомічну ділянку на спеціалізований детектор. Щільні структури, такі як кортикальна кістка, поглинають найбільшу кількість випромінювання та виглядають білими на отриманому рентгенівському знімку. Менш щільні тканини, зокрема рідини та органи, відображаються у відтінках сірого, тоді як заповнені повітрям простори, наприклад легені, виглядають переважно чорними.

У діагностиці раку традиційна рентгенографія чудово підходить для виявлення грубих анатомічних змін. Хоча їй бракує деталізації поперечних зрізів, характерної для комп'ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ), швидкість, низька вартість і широка доступність роблять її незамінним базовим дослідженням для оцінки структурної цілісності кісток, виявлення новоутворень у легенях та аномалій скелета.

Рентгенографія часто є першим візуалізаційним дослідженням, яке призначають у разі появи нових незрозумілих симптомів, таких як постійний кашель або локальний біль у кістках. Оскільки результати готові швидко, рентген допомагає лікарям оперативно виключити невідкладні стани, підтвердити або спростувати клінічні підозри та визначити, чи виправдане проведення складніших методів візуалізації. Крім того, це простий і неінвазивний спосіб динамічного спостереження за вже відомими метастазами в кістках.

Рентгенографія є візуалізаційним обстеженням, а не лабораторним тестом, тому вона не визначає біологічні маркери безпосередньо. Натомість виявлені на знімках патологічні зміни — такі як вузол у легені або остеолітичне ураження кістки — часто стають підставою для подальшої біопсії тканин, аналізу мокротиння або розгорнутих аналізів крові для виявлення пухлинних маркерів і відповідних генетичних змін.

Рентгенографію зазвичай застосовують під час первинного обстеження при підозрі на первинний рак легень та метастатичні ураження легень. Вона також широко використовується для оцінки первинних пухлин кісток, таких як остеосаркома, а також вторинних кісткових метастазів при раку молочної залози, передміхурової залози, легень, нирок та множинній мієломі. Крім того, оглядова рентгенографія черевної порожнини дозволяє виявити кишкову непрохідність, спричинену пухлинами шлунково-кишкового тракту або гінекологічними новоутвореннями.

Результати рентгенографії часто впливають на негайні клінічні рішення. Наприклад, виявлення значного ураження кістки з ризиком перелому може спонукати до термінової профілактичної ортопедичної стабілізації або паліативної дистанційної променевої терапії. Планова рентгенографія органів грудної клітки також застосовується для перевірки правильного розташування центральних венозних катетерів, порт-систем або кардіостимуляторів перед початком системної хіміотерапії.