Гістологія — мікроскопічне дослідження пухлинної тканини

Гістологія включає хімічну фіксацію, заливку, виготовлення зрізів і забарвлення тканин людини для оцінки їхньої клітинної архітектури за допомогою світлової мікроскопії. У діагностичній онкології патологоанатоми ретельно вивчають архітектоніку тканини, морфологію клітин, ядерні характеристики, частоту мітозів і краї резекції. Цей процес визначає, чи є утворення доброякісним, преінвазивним або однозначно злоякісним.

Окрім простого виявлення злоякісності, гістологія класифікує пухлини за конкретними гістологічними підтипами — такими як аденокарцинома, плоскоклітинний рак або дрібноклітинний рак. Вона також встановлює ступінь злоякісності пухлини (наскільки клітини пухлини схожі на нормальні клітини), оцінює глибину місцевої інвазії та перевіряє наявність лімфоваскулярної чи периневральної інвазії, які є ключовими параметрами стадіювання.

Гістологія становить фундаментальну основу сучасної онкології. Дві пухлини, які виглядають абсолютно однаково на знімках, можуть мати абсолютно різне клітинне походження та реагувати на зовсім різну терапію. Ваш гістологічний діагноз визначає, які протоколи лікування будуть ефективними, чи достатньо лише хірургічного втручання, чи потрібні також хіміотерапія, променева терапія або імунотерапія. Без точного гістологічного аналізу вибір правильного плану лікування на основі доказової медицини неможливий.

Гістологічний аналіз починається з отримання тканини за допомогою трепан-біопсії (core needle biopsy), ексцизійної біопсії або хірургічної резекції. Зразок фіксують у формаліні, заливають у парафін, нарізають на мікроскопічні стрічки та фарбують — традиційно гематоксиліном і еозином (H&E). Патологоанатоми часто доповнюють це імуногістохімічним (IHC) дослідженням із використанням панелей антитіл, а також скеровують відповідні ділянки тканини на молекулярні або геномні тести секвенування.

Гістологія застосовується практично до всіх солідних пухлин і гематологічних новоутворень. Вона визначає підтипи при раку легень (відрізняючи недрібноклітинний рак від дрібноклітинного), раку молочної залози (наприклад, інвазивну протокову карциному від часточкової), пухлинах шлунково-кишкового тракту (аденокарциноми від нейроендокринних пухлин), раку шкіри (меланому від базальноклітинного або плоскоклітинного раку) та саркомах.

Оскільки лікування раку залежить від конкретного підтипу, результати гістології безпосередньо визначають системну та місцеву терапію. Наприклад, гістологія недрібноклітинного раку легень визначає доцільність хіміотерапії з pemetrexed, оскільки цей препарат діє переважно при аденокарциномах, а не при плоскоклітинному раку. Такі гістологічні особливості, як близькі хірургічні краї або судинна інвазія, також вказують на необхідність ад'ювантної променевої терапії чи хіміотерапії після операції.