Імунокомпрометований стан — ослаблений імунітет під час лікування раку

Імунокомпрометований стан, який також називають імуносупресією або імунодефіцитом, виникає тоді, коли один або кілька компонентів імунної системи виснажені, відсутні або функціонують неправильно. В онкологічній практиці це найчастіше проявляється як вторинна або набута імуносупресія. Організму бракує достатньої кількості функціональних лейкоцитів — таких як нейтрофіли, лімфоцити чи моноцити — або він не здатний виробляти належний рівень імуноглобулінів.

Без цих життєво важливих захисних механізмів організму важко знешкоджувати звичайні патогени з навколишнього середовища. Навіть мікроорганізми, які зазвичай безпечно живуть на шкірі або в травному тракті, відомі як опортуністичні збудники, можуть долати ослаблені бар'єри та спричиняти загрозливі для життя системні інфекції, важкий сепсис або органну недостатність.

Усвідомлення того, що ви перебуваєте в імунокомпрометованому стані, змінює пріоритети щоденного піклування про себе. Невелике підвищення температури або легкий кашель, на які раніше можна було б не звернути уваги, за ослабленого імунітету вимагають невідкладної лікарської оцінки. Розуміння цього стану допомагає вам та вашим близьким дотримуватися інфекційної безпеки, правил безпечного харчування, вчасно вакцинуватися неживими вакцинами та швидко звертатися по медичну допомогу за найперших ознак нездужання, не чекаючи розвитку ускладнень.

Для оцінки імунного статусу використовують стандартний лабораторний аналіз крові — розгорнутий загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою. Онкологи відстежують абсолютну кількість нейтрофілів (АКН) для виявлення нейтропенії, абсолютну кількість лімфоцитів, а іноді й рівні імуноглобулінів у сироватці для оцінки гуморального імунітету.

Імуносупресія особливо виражена при онкогематологічних захворюваннях, таких як гострі та хронічні лейкози, множинна мієлома, а також неходжкінські лімфоми та лімфома Годжкіна, які безпосередньо порушують функцію кісткового мозку. Вона також спостерігається у пацієнтів із солідними пухлинами, які проходять інтенсивну системну хіміотерапію або променеву терапію.

У разі вираженого імунокомпрометованого стану протипухлинне лікування можуть тимчасово призупинити або знизити дозу препаратів, щоб дати кістковому мозку можливість відновитися. Лікарі часто призначають профілактичні антибіотики, противірусні або протигрибкові препарати, а також гранулоцитарні колонієстимулювальні фактори (G-CSF) для стимуляції вироблення лейкоцитів. При виникненні гарячки на тлі нейтропенії потрібна негайна екстрена госпіталізація.