Мастектомія — хірургічне видалення тканини молочної залози

З погляду хірургії мастектомія передбачає видалення залозистої тканини від шкіри до великого грудного м'яза. Залежно від розміру, локалізації та біології пухлини хірурги застосовують різні методики. Тотальна (проста) мастектомія полягає у видаленні всієї залози разом із сосково-ареолярним комплексом, тоді як модифікована радикальна мастектомія додатково передбачає видалення визначених пахвових лімфатичних вузлів.

Сучасні хірургічні підходи включають підшкірну (зі збереженням шкіри) та соскозбережну мастектомію. Такі методики дозволяють зберегти природний шкірний чохол і контури грудей, що полегшує одномоментну або відтерміновану реконструкцію за допомогою імплантів або власних тканин пацієнтки, пересаджених з інших ділянок тіла.

Необхідність або вибір мастектомії — це переломний момент у процесі лікування, який охоплює медичні, естетичні та емоційні переживання. Її часто рекомендують, коли пухлина велика порівняно з розміром залози, має кілька вогнищ або якщо виявлено генетичні мутації (наприклад, у генах BRCA1/2). Ознайомлення з видами мастектомії та можливостями реконструкції дає жінкам змогу приймати усвідомлені рішення, узгоджені з їхнім способом життя, очікуваннями від відновлення та особистими побажаннями.

Перед проведенням мастектомії діагноз обов'язково підтверджують за допомогою трепан-біопсії. Передопераційне обстеження включає мамографію, МРТ молочних залоз та УЗД пахвових ділянок для оцінки поширеності процесу. Генетичне тестування на мутації в генах BRCA1, BRCA2 або PALB2 нерідко впливає на рішення щодо виконання двобічної (білатеральної) мастектомії замість операції лише на одній залозі.

Мастектомія показана переважно при протоковій та часточковій карциномах молочної залози, поширеній протоковій карциномі in situ (DCIS), запальному раку молочної залози та у випадках рецидиву після попередніх органозбережних операцій. Вона також застосовується як профілактичний захід при високому спадковому ризику, зокрема при синдромі спадкового раку молочної залози та яєчників.

Мастектомія дозволяє досягти надійного локального контролю над пухлиною. Після гістологічного аналізу видаленої тканини та сторожових лімфатичних вузлів лікар може призначити додаткове системне лікування: хіміотерапію, ендокринотерапію або таргетні антитіла. Якщо пухлина була великою або в процес були залучені лімфатичні вузли, також може бути рекомендована післяопераційна променева терапія.